вівторок, 22 вересня 2015 р.

Українська мова ТКР №1

Українська мова. 8 клас
Тематична контрольна робота №1
1. У якому рядку всі іменники в родовому відмінку мають закінчення –у (-ю)?
А Квартал, квартет, квиток, цвіт, кедрівник.
Б Келих, квас, подарунок, план, плановик.
В Кіловат, депутат, лан, больйон, матч.
Г  Зміст, оксамит, банк, жанр, футбол.

2. У якому рядку допущено помилку при творенні вищого ступеня порівняння прикметників?
А Більш влучний, вужчий, менш приємний, тепліший, менш вдалий.
Б Більш ефективний, більш вимогливіший, дорожчий, мудріший, менш упертий.
В Менш старанний, переконливіший, нижчий, важчий, більш здібний.
Г Гірший, кращий, менш уживаний, більш відомий, здоровіший.

3. Зясуйте, у якому рядку допущено помилку в правописі числівникових форм.
А Сімдесятьох пятьох, пятдесяти восьми, сорока, шестистам пятдесяти трьом, сорок шостому
Б Двадцятьох, сімом, шістсот сорока п’яти, одній цілій і двом п’ятим, сімомастами вісьма.
В Ста двадцятьом двом, обом, чотирьомстам, пятдесятьом шістьом, шістдесятьома.
Г Вісімдесяти, пятдесятьох, девяноста шістьом, двома, сто двадцять пятому.

4. У якому рядку допущено помилки в написанні займенників?
А Яка-небудь, дещо, кого-небудь, аби з ким, нічий.
Б що-небудь, декотрі, будь-ким, абикому, ніхто.
В Хтозна-що, хтозна з ким, дечиїх, до абичиїх, ні від кого.
Г Декотрий, з аби яким, бозна-кого, казна в чому, хто-зна-що.

5. У якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів?
А Зборють, удариш, пишеш, сиплеш, зважать.
Б Проспіваєш, схочуть, борешся, прагнеш, поїдеш.
В Зморешся, поборються, зажуришся, залишать, ходить.
Г Закінчиш, ореш, підсиплють, розсердишся, бродиш.

6. У якому рядку всі дієприкметники з часткою не пишуться окремо?
А Нічим не/захищений порт, не/привязаний звечора човен, ще не/забута образа,  картина ще не/намальована.
Б Не/розвязана учнем задача, не/відчинене вікно, ще не/намальована картина, не/забута історія.
В Не/почорнілий з часом паркан, ще не/скошена пшениця, не/просохла земля, не/розсідланий кінь.
Г Не/скопана клумба, не/дописаний роман, ніким не/забуті подвиги, не/здоланий ворогом народ.

7. У якому рядку всі слова є дієприслівниками?
А Відпливаючи, спікши, сплівши, люблячий, відвідав.
Б Подолавши, усміхаючись, знемігши, знаючий, умившись.
В Відгукнувшись, дбаючи, пізнавши, володіючи, ведучий.
Г Наступаючи, блукаючи, склавши, виграючи, жаліючи.

8. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
А По/перше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло.
Б По/нашому, де/не/де, сам/на/сам, часто/густо, раз/у/раз.
В По/українськи, казна/коли, віч/на/віч, бозна/як, на/гора.
Г З/верху, коли/не/коли, час/від/часу, без/кінця/краю, от/не/от.
9. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
А Казна-як, до речі, до вподоби, деінде, кінець-кінцем.
Б Де-не-де, з боку на бік, один в один, хоч-не-хоч, сама самотою.
В Де-таки, так-то, зроду-віку, спідлоба, у стократ.
Г Раз-по-раз, день у день, давним-давно, десь-інде, до смаку.

10. У якому рядку всі сполучники пишуться разом?
А Про/те, для того/щоб, в міру того/як, не/зважаючи на те що, тому/що.
Б Що/б, за/те, немов/би, як/тільки, в/наслідок того що.
В Мовби/то, неначе/б/то, як/що, як/би, про/те.
Г А/ніж, наче/б, поки/що, що/днини, через те/що.

11. Укажіть, у якому рядку допущено помилку в правописі слів.
А Розбив би, хай зробить, вона-бо, кинь-но, як-от.
Б Розрадь же, схаменіться ж бо, тепер-от, хочби, мовби.
В Що за, навряд чи, ще й, хоча б, та й.
Г Вивчила-таки, таки сказав, передавали ж таки, теж (і), годі-бо.

12. У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?
А Без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу.
Б Теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба.
В Зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори.
Г Памороки забивати, палиця плаче, проковтнути пілюлю, приший кобилі хвіст.


пʼятниця, 6 лютого 2015 р.

понеділок, 5 січня 2015 р.

Шлях до себе

Запитаєш, чому топчусь на місці? Не переймайся! Шукаю шляху. До себе. Невпевнено, але невпинно, крок за кроком… Часто спотикаючись, як сліпий у темряві…
Та чим далі, тим більш лабіринтів. Може, повернути назад? Бо ж  легше пояснити чужий учинок, аніж свій. Чи не так? Адже всі твердять, що збоку видніше… Хай розкажуть і мені, куди я йду і чому. А я послухаю… Або вдаватиму, що чую їх. Для них головне – щоб я слухала. Для мене – почути  ЩОСЬ СВІТЛЕ. Бо й світлотінь для себе обираю лиш я сама.
Кажете, що надмір світла породжує сліпоту? А хто визначив міру? Усе відносно… І на сонці є плями…Одне беззаперечно: показуй зрячому, говори тому, хто має здатність не слухати – почути! І не впасти від почутого, а злетіти. Високо… Душею… До світла…
Закидаєте, літаю? Радите приземлитись…Зійти зі своєї орбіти? А що далі? На щастя, навіть не всі метеори стають метеоритами… Та й нащо зайвий непотріб на Землі, хоч він і з Всесвіту?
Як часом страшно бути самотньою в натовпі! Не чують – боляче. Не можуть почути – страшно! Кожен зациклився на своїй орбіті. Для одних її визначають статки, для інших – соціальний статус..,  і лише для когось – честь. Не показна, яку бачать усі, а та, що перед самим собою і Господом.
Шукаю продовження шляху… І світла. Ще і ще…  Беззаперечно, воно є. То незгасиме світло, що яскраво палахкотить любов’ю запаленої мною нової зірки-життя. І допоки слідкуватиму за її орбітою, я не загублюсь у найскладнішому лабіринті!
Як і будь-який шлях, його осяватимуть зірки мого кохання, вірності, материнської любові, натхнення, відданості… І яким би той шлях не був, – він мій.  Я мушу пройти його – хай іноді наосліп, навпомацки, але чесно й достойно. Головне – не втратити по дорозі себе, ЗАЛИШИТИСЬ СОБОЮ.
                                                                               В.Федюрко
                                                                                                                              

          

субота, 13 грудня 2014 р.

Притча про мудрість життя


            Якось професор філософії під час своєї лекції взяв п'ятилітрову скляну банку й наповнив її каменями, кожний з яких був не менше трьох сантиметрів у діаметрі. Після чого запитав студентів, чи повна банка?
           Усі відповіли: так, повна.
           Тоді він відкрив банку горошку й висипав її вміст у більшу банку. Горошок зайняв вільне місце між каменями. Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка?
           Усі відповіли: так.
          Тоді він узяв коробку з піском і висипав її в банку. Природно, пісок зайняв повністю існуюче вільне місце.
          У черговий раз професор запитав студентів, чи повна банка? Відповіли: так, і цього разу, однозначно, вона повна.
         Тоді  він дістав склянку із водою й вилив її в банку до останньої краплі, розмочуючи пісок.
          Студенти засміялися.
         - А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка - це ваше життя. Камені - це найважливіші речі вашого життя: родина, здоров'я, друзі, діти - все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться. Горошок - це речі, які особисто для вас стали важливими: робота, дім, автомобіль. Пісок - це все інше, дрібниці.
          Якщо спочатку наповнити банку піском, не залишиться місця, де могли б розміститися горошок і камені. І також у вашому житті, якщо витрачати увесь час і всю енергію на дрібниці, не залишається місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що вам приносить щастя: грайте з вашими дітьми, приділяйте час дружинам, зустрічайтеся із друзями. Завжди буде ще час, щоб попрацювати, зайнятися прибиранням будинку, полагодити й помити автомобіль. Займайтеся, насамперед, каменями, тобто найважливішими речами в житті; визначите ваші пріоритети: інше - це тільки пісок.
          Тоді одна студентка запитала професора, яке значення має вода?
           Професор посміхнувся.
         - Я радий, що ви запитали мене про це. Я це зробив для того, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля.  

Жінка щаслива сім’єю

Жінка щаслива сім’єю.
Тим, що вона є кохана,
Тим, що в родині із нею
Сонце встає вранці рано.

Жінка щаслива в коханні
І у дитячій любові.
Адже без цього є марні
Будні й години святкові.

Жінка щаслива душею,
Тим, що вона – берегиня.
Серце жіноче безмежне:
Сповнене ласки й терпіння.

Жінка щаслива і люба
Навіть в рутинності справ,
Лише коли її іменем,
Хтось свою мрію назвав.


          Марина Кузьменко